Відгук на книгу вінничанина "Епоха слави і надії" Євгенія Литвака

[ad_1]

Відгук на книгу вінничанина "Епоха слави і надії" Євгенія Литвака

Кандидат технічних наук, професор Міжнародної Кадрової Академії, декан факультету електроенергетики та електромеханіки ВНТУ – Леонтьєв Василь Олександрович.

На сьогодні мені дуже приємно усвідомлювати, що в нашій країні стає все більше і більше людей, що читають. Литвак на прикладі свого твору довів, що зараз почалася нова епоха інтернет-літератури. Масовий читач перейшов з приміщення бібліотеки до інтернет-простору. Сьогодні наше життя заполонили ґаджети, а з ними прийшло століття електронних книг.

Для мене принципово не важливо, паперова книга або в електронному варіанті. Для мене важливий сам процес читання, сама атмосфера книги, її сюжет і персонажі. “Епоха слави і надії” абсолютно безкоштовна і є контентом Інстаграм-сторінки автора.

Молодий письменник, – Євгеній Литвак, – став для мене справжнім відкриттям. Я завжди вважав, що найкращі книги пишуть зрілі митці. У них довге життя за плечима, вони мають багатий досвід. Так то воно так. Але виявилось, що саме молоді художники слова створюють анітрохи не гірше їх. Литвак відноситься до розряду неординарних осіб.

Нещодавно виданий дебютний роман Євгенія Литвака “Епоха слави і надії” ексцентрично відрізняється на книжковому ринку та пропонує простір для інтерпретацій. Глибинний онтологічний підтекст на різних рівнях і самобутній філософський струмінь у притчевості тексту викликали шквал зацікавлення.

Але прочитавши пролог, який складається з шести сторінок, мені стало зрозуміло, що переді мною повноцінний художній твір: “Під час досліджень мені пощастило зазирнути, хоч і одним оком, в такі древні сховища знань, про існування яких не відають навіть історики. Іноді мені, що гріха таїти, доводилося використати навіть не зовсім законні методи”.

Автор так само є ілюстратором книги, до чого є відсилання в пролозі: “Дрібними крихітними мазками мені вдалося написати ціле переконливе полотно”.

За моєї памʼяті це була перша книга, яка змусила мене звернути увагу на реальність і історію. 3 одного боку мені просто стало цікаво, а з іншого хотілося перевірити достовірність автора. Після прочитання я з маніакальним завзяттям став шукати інформацію про різні таємні товариства. Знайшов декілька цікавих сайтів з історії Українського герба – Тризубця і самого Ісаакіївского Собору зокрема.

І я просто захоплююся Литваком за те, що він зібрав історичну і реальну основу для книги “Епоха слави і надії”. Цікавим збігом є час роботи над книгою – 13 років. Стільки ж витрачено на створення великого твору італійського письменника Джованні Боккаччо “Декамерон”, який містить сто новел, розказаних десятьма, повʼязаних долею, персонажами. Творчість Євгенія Литвака унікальна, адже автор в кожній своїй главі дуже точно і тонко описує персонажів, міста і локації, погоду і емоції.

Історію з минулого можна візуалізувати на прикладі того, що Литвак сам створив картини олією, які стали ілюстраціями до роману. Історичні картини рептилоїдів в тих або інших подіях, цікаві і самі по собі, як ілюстрації до тих самих подій, і це ще значуща частина сюжету оповідання.

Дякую авторові за цікаві вечори в товаристві тібетських ченців і блогера Ловця Снів, який викладає лекцію Оксфордського університету.

Серіальний принцип першої і третьої частини книги абсолютизується. А в другій частині ми різко відлітаємо в якусь зовсім іншу частину світу.

Композиція зовсім з незвичним хронотопом подій, а сюжетні лінії абсолютно не примітивно лінійні. Герої екзистенціально приречені, але поводяться відповідно до Кодексу Братства. Головний герой кохає жінку, кохає своє Братство і намагається знайти еліксир безсмертя.

Творча манера художника витончена, вона поєднує вишукану лінеарність і декоративність. Портретний мотив картин найчастіше є матеріальною основою для виразу емоцій. На картинах образи статичні, ідея спокою ідеальної тиші властива всім елементам композиції: колірним плямам, лініям, тональному фону, колористичній стриманості, де плинність фарби відповідає характеру образа.

Музеї – духовні скарбниці, що зберігають безцінні памʼятки історії, культури та мистецтв, служать суспільству та його розвиткові. Тому головним у музеї є відвідувач. Читачі книги «Епоха слави і надії» стають віртуальними відвідувачами музею самого автора, де розміщені 13 його картин.

Людська душа завжди тягнеться до прекрасного. Тому, навіть у теперішні нелегкі часи, є попит на предмети мистецтва, зокрема на картини. Успішність художника визначається тим, що робота, виставлена у галереї, апріорі коштує своїх грошей, а вартість її буде збільшуватися і надалі.

Євгеній Литвак презентував інтернет-виставку картин для своїх онлайн-відвідувачів. Картини несуть в собі потужну енергетику, підкресюють індивідуальність його стилю. Одна з його 13 робіт вартістю 57,600 грн є ілюстрацією книги та вже експонується у залах Пархомівського історико-художнього музею ім. П.Ф. Луньова. Велика ймовірність, що з часом вартість цієї картини буде рости, а ціна кожної наступної картини буде більша за попередню.

Вінницький художник-самоучка, чиї роботи зараз входять до списку найдорожчих картин Вінниці, серйозно цікавився новими напрямками у мистецтві. Його картини відрізняються від інших, і він є першим і на даний час єдиним художником, хто обрав такий стиль.

Традиційно вважається, що вартість картин художника тим вище, чим більше виставок провів художник. Персональні виставки позиціонуються набагато краще, ніж просто участь. Виставки в престижних виставкових залах піднімають ціну картин в рази, оскільки художник сплачує оренду виставкового простору. Але Литвак використовує унікальний маркетинг, оскільки його книга та картини є частиною контенту його блогу. За допомогою соціальних мереж автор підвищую впізнаваність своїх картин, що стає привабливим для інвестування.

Кожна авторська картина унікальна і давати загальні поради дуже складно. Інвестиції в живопис можуть принести Вам тисячі відсотків прибутку. Не варто забувати і про гарантоване антикварне подорожчання живописних полотен. Згадайте, яка вартість картин французьких художників, що творили 100-150 років тому!

Тому з впевненістю можу сказати, що в Вінниці живуть і працюють письменники і художники з досить високим професійним рівнем. Євгеній Литвак поєднав у своїй книзі придуманий світ і реальні історичні факти. Він зміг не лише подарувати прекрасний час, який я провів за читанням, але і зацікавити мене.

Я рекомендую до прочитання дебютну книгу молодого українського письменника Євгенія Литвака “Епоху слави і надії”. Ви відкриєте для себе не лише дуже великий світ, але і прекрасного письменника, який вклав у свою книгу дуже вагомий зміст.

Турбує доля деяких персонажів, втім, Литвак любить закінчувати глави на моментах, коли читач вважатиме, що все скінчено, а насправді все ще тільки починається. З нетерпінням чекаю продовження і сподіваюсь на успіх.

Кандидат технічних наук, професор Міжнародної Кадрової Академії, декан факультету електроенергетики та електромеханіки ВНТУ – Леонтьєв Василь Олександрович.

[ad_2]

Источник: 0432.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *