Трохи більше ніж два місяці минуло від того дня, коли внаслідок російського ракетного обстрілу у Вінниці загинуло 28 людей, серед яких троє дітей. Тоді, 14 липня, зазнали руйнувань будівлі в середмісті на площі Перемоги — гарнізонний Будинок офіцерів, будинок побуту «Ювілейний», десятки житлових будинків довкола.
Сьогодні тривають роботи з ремонту пошкоджених багатоквартирних і приватних будинків. За кошти з резервного фонду міська влада відновлює покрівлі та замінює вікна. «Роботи плануємо завершити до кінця вересня, — каже директор департаменту житлового господарства Роман Фурман. — Щоправда, у разі погіршення погодних умов робітники змушені будуть працювати, коли немає дощу, щоб не допустити протікання та підтоплень квартир».
Стосовно долі Будинку офіцерів відомо, що до зими будівля має бути «законсервована». Як зазначив голова Вінницької обласної військової адміністрації, у подальшому його планують відновити: залишити фасад, а за історичною частиною звести сучасну будівлю. Який вигляд матиме відновлений Будинок офіцерів, буде відомо згодом. За словами Сергія Борзова, проводитиметься конкурс проєктів від провідних архітекторів регіону.
— Ця будівля пережила Другу світову війну в цьому класичному фасаді, тож більшість містян вважає, що саме такий фасад має залишитись. На жаль, будівля вщент зруйнована та небезпечна, підлягає повному знесенню. Для того, щоб відбудувати новий Будинок офіцерів, збираємо всіх найкращих архітекторів Вінницької області, щоб кожен запропонував думки і бачення не лише щодо Будинку офіцерів, але й міської площі, — пояснив він.
Довідка: Гарнізонний Будинок офіцерів є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Він був зведений як Будинок червоної армії упродовж 1934−35 років за проєктом видатного українського архітектора Йосипа Каракіса. У 1935-му розпочалася культурно-масова робота Будинку. Відтоді тут діяли численні гуртки, музична студія, армійські оркестри, ансамблі, хор. Виступали артисти з інших міст.
Під час нацистської окупації Вінниці (1941−44 роки) Будинок офіцерів певний час використовувався як фронтовий збірний пункт Вермахту № 7. Тут здійснювали цільовий розподіл солдатів до різних військових підрозділів. На багатьох німецьких листівках того часу об’єкт помилково підписували як військову або танкову академію. Імовірно, це було пов’язано із барельєфом на фасаді будівлі, центральним елементом якого був радянський танк БТ-7.
Діяч ОУН та перекладач комісії з дослідження злочинів НКВС у 1943 році Михайло Селешко у своїх спогадах називав Будинок червоної армії єдиною спорудою на Замості (район Вінниці), яка «виглядала по-європейськи».
У березні 1944 року будівля серйозно постраждала, усі дерев’яні конструкції згоріли. Відновлення тривало протягом 1946−47 років, і з 25 вересня 1947-го заклад почав діяти як «Вінницький Гарнізонний Будинок офіцерів радянської армії».
Найновіший період історії Будинку офіцерів переважно стосується різноманітних культурних подій. Після капітального ремонту у 2009 році місце продовжувало бути найбільшим в області концертним майданчиком. Окрім того, тут діяли різноманітні дитячі гуртки.
А у 1998 році на фасаді будівлі встановили емблему у вигляді сокола, дизайн якої розробив Валерій Ляхов — автор символіки українських ВПС. Нею прикрили барельєф із зображенням танка БТ-7. Сокіл виготовлений із пластику. Пластиковий барельєф розміром у 6 метрів завширшки і 2,8 метра заввишки, пофарбований автомобільною фарбою, мав бути тимчасовим рішенням, поки не з’являться кошти на щось серйозніше. Утім, «тимчасова емблема» провисіла вже понад 20 років. Навіть після російського удару, який значно пошкодив будівлю, емблема встояла. У сокола лише обгоріло одне крило.
У тому ж 1998-му біля Будинку офіцерів встановили пам’ятний знак на честь створення Військово-Повітряних Сил України. Це композиція винищувача МіГ-21 на постаменті у вигляді стилізованого прицілу. Цікаво, що перед встановленням це був цілком боєздатний літак. За спогадами Валерія Ляхова, до Вінниці майбутній експонат прилетів своїм ходом — керосин зливали на летовищі в Гавришівці після приземлення. Там же демонтували двигун та інші важливі бортові елементи. Однак більшість обладнання на момент встановлення було повністю збережено.
І сокіл на Будинку офіцерів, і МіГ-21 на постаменті біля нього вціліли після ракетного удару і стали вінницькими символами незламності. (За інформацією Музею Вінниці).
А днями у Вінниці відбулось засідання Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки за участю ініціативної групи, яка представляє родини загиблих унаслідок російського теракту 14 липня. На ньому присутні розглянули питання створення простору на площі Перемоги, який символізуватиме не лише пам’ять, а й утвердження життя.
Представники ініціативної групи продемонстрували свої пропозиції щодо елементів меморіального місця. На запропонованому ескізі — голуби, що здіймаються в небо. Також пропонують висадити сквер сакур.
«У мене під час теракту загинула донька. Вона не дожила до своїх 19 років два тижні, — розповів Дмитро Борівський, голова БО „Міжнародний благодійний Фонд пам’яті жертв та допомоги постраждалим від російського теракту в м. Вінниця“. — З ініціативною групою ми вирішили створити сквер пам’яті всіх людей, які загинули від російського теракту. Для міста — це має бути місце, де можна було б покласти квіти, вшанувати пам’ять. Ми це бачимо у вигляді скверу. Це має бути мала архітектурна форма, щоб не заважала нікому, не відлякувала людей».
Наразі триває робота щодо створення комплексної групи.
«Ми маємо вийти на системне рішення. Не розглядати як щось окреме: „Ювілейний“, Будинок офіцерів, сквер чи паркування, а взяти в роботу повністю всю територію. Подивитися на неї з урахуванням тієї ситуації, яка є. Маємо нині зібрати всі можливі пропозиції з цього приводу та варіанти. Розглянути їх з містобудівної точки зору, а потім зайти у процедуру консультацій з власниками цих об’єктів. Нам на сьогодні потрібно визначитись концептуально, як ми хочемо бачити цю площу, що ми очікуємо від цієї території», — зазначив заступник Вінницького міського голови Сергій Матусяк.
