Нерідко при експлуатації домашніх електричних мереж у домовласника виникає питання: як подовжити провід? Виникає така необхідність у разі пошкодження проводки, при перенесенні точки для підключення електроприймача, за інших змін конфігурації мережі.
Відразу необхідно розібратися, чи допускається таке з’єднання, та які існують вимоги у цій частині.
Безумовно, з’єднання повинне забезпечувати хорошу електропровідність за будь-якого обраного способу, а також повинна бути виконана його якісна ізоляція. При цьому провідники, що з’єднуються, повинні мати однакову пропускну здатність і, бажано, однаковий матеріал жил. Але при необхідності можна з’єднати мідний та алюмінієвий шнури між собою, обов’язково використовуючи клемники, гвинтові з’єднувачі або паяння.
Документації, яка регламентує види контактних з’єднань провідників, досить багато – це ПУЕ, СНІП, ГОСТ та різноманітні інструкції з монтажу. Для надійного з’єднання силових кабелів на клас напруги до 1 кВ перетином від 16 мм² слід застосовувати відповідні типу ізоляції з’єднувальні кабельні муфти.
Для подовження менш відповідальних ланцюгів невеликого перерізу, у тому числі побутових, можна використовувати простіші за набором комплектуючих типи з’єднань (представлені на малюнку).
Є в НТД деякі протиріччя, але нижче ми розглянемо ключові вимоги:
• хоча цей метод застосовується найчастіше, але скручування проводів у чистому вигляді не дозволяється жодним із документів. А все тому, що якість з’єднання в скручуванні забезпечити можливе лише при грамотному монтажі. Інакше це з’єднання може згодом нагріватися; • відповідно до ГОСТу та ПУЕ, п. 6.3.1.12 СП 76.13330.2016 з’єднання повинні виконуватися зварюванням, паянням, опресуванням або за допомогою обертових. з’єднувачів, різьбових та безрізьбових затискачів (клемники). При цьому ГОСТ Р 50571.5.52-2011 пайку провідників силових ланцюгів рекомендує уникати; • всі з’єднання, за винятком виконаних зварюванням, паянням або опресуванням, повинні бути доступними для контролю, вимірювань та обслуговування. Тобто всі розбірні з’єднання, виконані, наприклад, за допомогою клемників, з’єднувачів ЗІЗ повинні бути розміщені в сполучних коробках.
Слід також враховувати, що електропроводки, що нарощуються, жорстко закріплюються і заделываются в стіни, повинні розташовуватися горизонтально, вертикально або паралельно кромкам стін приміщення. Розглянемо нижче на прикладі різних видів електропроводок деякі з зазначених видів з’єднань. При цьому потрібно розуміти, що оптимальний спосіб з’єднання вибирається виходячи з типу, матеріалу жил та ізоляції провідника, перерізу жил.
Як наростити кабель
Універсальним способом з’єднання кабелю з перерізом жил від 1,5 до 240 мм² є з’єднання за допомогою кабельних сполучних гільз.Попередньо слід зачистити кінці жил кабелю, що з’єднуються, від ізоляції на довжину 20-25 мм (для жил перетином від 2,5 до 10 мм²), надіти на кінці термоусаджувану трубку. Для опресування гільз слід застосовувати прес-кліщі. Після опресовування пальником або термофеном трубка сідає на сформоване контактне з’єднання, забезпечуючи тим самим його герметичність. Виконавши подовження кабелю, його можна укладати в штробу, канал і закривати штукатуркою.
Як наростити провід
Іншим популярним способом з’єднання є спайка дротів. Але тут також є свої вимоги. Розглянемо випадок, коли необхідно з’єднати жили перетином до 10 мм2 включно. Перед спайкою повинна бути видалена ізоляція з жил на довжину відповідно до таблиці.
Попередньо жили мають бути зачищені до металевого блиску. Далі виконується правильно скручування проводів та їх пропайка. Для мідних жил застосовуються м’які олов’яно-свинцеві припої ПОСУ. Після готовності спаяне з’єднання ізолюється термоусаджувальною трубкою або ізолентою і монтується по наміченій трасі.
